Блог психолога Кисличної Анни Сергіївни: Робота з вчителями

1. Обдаровані діти. Семінар-практикум для заступників директорів
2. Комфортність навчання. Психолого-педагогічний семінар для вчителів

Убережіть себе від професійного вигорання. Ці поради діють.

Здається, цей урок, день, рік, клас були особливо важкими? Хто знає, чи є сили йти далі. Повірте, ви не самотні. У якийсь момент більшість вчителів відчувають, що перегогіли.

На жаль, ми не знайшли статистику, але було б цікаво дослідити, скільки педагогів щороку йдуть зі школи за причинами, не пов’язаними з виходом на пенсію. У скількох вчителів закінчується ресурс, і вони готові залишити улюблену справу, бо продовжувати далі немає сил? Педагоги з досвідом знають, що таке вигорання, бо хоч раз у житті, але вони відчули його. Також вони знають, як виходити з такого стану. Тож ділимося з вами порадами досвідчених колег.

1. Знайдіть колег, з якими не страшно показати слабкість

Це значить, що кожному потрібні люди, з якими відчуваєш себе у безпеці, до яких не страшно звернутися за допомогою. Не просто вдавайте, що у вас з колегами все добре, а знайдіть того, з ким комфортно. Ви не зобов’язані подобатись усім вчителям у школі чи дружити з ними. Але якщо поряд буде той, на кого можна покластися, це чудово. Урок не склався? Поговоріть з колегою. Вас зрозуміють та дадуть дієву пораду. Не тримайте в собі сум від того, що щось пішло не за планом.

2. Будь світлом

До вчителя стільки вимог, купа обов’язків, скільки всього треба встигнути. Усередині наче чорна діра, яка поглинає енергію. Здається, ця діра поглинула і настрій класу. Ніхто не хоче зараз знаходитись у стінах школи: ні вчитель, ні учні. Коли в умовах маленького світу класу ви готові здатися, знайдіть в собі сили змінити хід подій. Згадайте щось веселе з практики. У вас точно є такий спогад. Розкажіть про нього дітям. І ви відчуєте миттєві зміни на краще. А все взаємопов’язано. Коли ви даруєте світло, вам його повертають.

3. Урізноманітніть свої будні

Стомилися від робочих зошитів та перевірки контрольних? Покиньте їх. Так, у вас є певні цілі, продиктовані стандартами. Але щоденна робота має стати тим, що вчитель не тільки навчає, а й розвивається, шукає нові способи втілити свої ідеї. Має нові ідеї! Вимагайте, щоб адміністрація школи довірилась вам та дозволила бути творчим вчителем!

4. Назначте дату зустрічі з собою

Учитель – людина, що віддає, а не забирає. Звісно, так просто свої плани, здоров’я поставити на друге місце. Але важливо зрозуміти, що здоровий вчитель – здоровий клас. Внутрішня гармонія, з’являється тоді, коли у вас є час, який витрачається на себе. Попіклуйтесь про себе, перш ніж почати піклуватись про інших. Назначте дату зустрічі з собою та не відміняйте її.

5. Не перебирайте на себе чужі проблеми

Аби бути хорошим вчителем, потрібно добре виконувати свої обов’язки, але ви не можете врятувати цілий світ. Інколи педагоги так сильно опікуються учнями, що їх невдачі сприймають, як свої. Ви не можете захистити дитину від усього. Краще навчіть її гідно приймати ситуацію, боротися. Вам важливо розуміти, коли час відступати. Ви не зобов’язані рятувати кожного учня.

6. Не беріть собі домашньої роботи

Підрахуйте, скільки часу витрачається на перевірку зошитів. Шукайте можливість покращити цей показник. Якщо все ж довелося взяти зошити додому – обмежте час, який ви можете витратити на перевірку. Не встигли, то не встигли. Не забувайте, коли ви берете додому роботу, ви обкрадаєте свою сім’ю і себе. Ви забираєте увагу, хвилини спілкування і віддаєте на поталу зошитам. Якщо розумієте, що перевірка може зайняти багато часу, просто попередьте учнів, що доведеться трохи почекати.

7. Не робіть навчання своїм життям

Учителі сумновідомі тим, що завжди шукають нові ідеї для роботи у класі. Наприклад, перед сном потрібно почитати книги про освіту, чи пошукати в інтернеті оригінальні способи подати новий матеріал. Але вас може спалити те, що ваше хобі – це ваша робота. Краще почитайте перед сном художню літературу, подивіться смішні відео. Вашому мозку потрібна перерва.

Якщо ви шукаєте способи самоосвіти та розвитку (а це дуже добре!), подумайте про реєстрацію на цікавий курс, семінар. Відвідайте профільну виставку. Шукайте різні варіанти, але не дозволяйте роботі забирати ваш особистий час.

8. Знайдіть свій стиль

Навчання – це мистецтво, а не наука. Вчителя можна порівняти з художником. То ж знайдіть свій власний стиль, який відрізнятиме від інших. Також це значить те, що ви зможете бути самим собою, не копіюючи чужу манеру. Ви – цінність.

9. Не бійтесь використовувати знак «Не турбувати»

Аби підтримати баланс між роботою та життям, навчіться розмежовувати їх. Коли ви виходите зі школи, ви перетворюєтесь на звичайну людину. Робочі проблеми хай турбують у робочий час, користі від цього буде більше.

10. Знайдіть людей, які зіткнулися з такою ж проблемою, що й ви

Дозвольте собі влитися в освітню спільноту. Соцмережі у цьому дуже допомагають. Неодмінно знайдеться той, хто переживає зараз ті труднощі, що й ви. Завжди можна поговорити з цією людиною. Все ж легше, коли розумієш, що ще хтось стикається з такими проблемами.

11. Не забувайте, є падіння, а є й злети

Коли ви почуваєте себе виснажено, найпростіше розчаруватися у житті, мріях, стараннях. Але абсолютно нормально відчувати ентузіазм чи апатію у професії вчителя. Це нормально, якщо щоденно ви не стрибаєте з ліжка з нестримним бажанням щодуху бігти на роботу. Є гарні часи, а не дуже.

Не забувайте, що ви завжди можете витратити час на перегрупування та «скидання налаштувань». Ви можете відродитися, наче фенікс. А наступний клас чи навчальний рік будуть кращими.

Звідки беруться наші фобії, що є причиною появи учительських страхів, і яким чином вони можуть вплинути на учнів.

Часто батьки стикаються з ситуацією, коли діти вигадують різноманітні приводи пропустити уроки.

А як часто самі вчителі не хочуть йти до школи? Чому так відбувається? Що їх відлякує? Як постійні побоювання і страхи відбиваються на їхній психіці? Як виникають вчительські фобії?

Психологи кажуть, скільки людей - стільки і фобій. А ще кажуть, що кожна фобія – це закріплена реакція на стресову ситуацію.

Фобія – це постійний, часто ірраціональний страх, виникнення якого пов’язане з певними подіями, ситуаціями або особами. Безпосередньою ознакою фобії є бажання уникнути будь-яких згадок про об’єкти чи дії, що викликають страх. Ознаками фобій є відчуття страху, прискорене серцебиття, посилене потовиділення, спазми в горлі, відчуття задухи, тремтіння у тілі або навіть розлади травлення. Цей страх – зазвичай тривалий та інтенсивний і, на перший погляд, не має логічного пояснення.

Що може стати причиною появи фобії? Хоча це питання наразі залишається до кінця не вирішеним, психологи виділяють низку чинників, які безпосередньо можуть впливати на формування наших страхів. Це спадковість, генетична схильність, виражена тривожність, яка може досягти акцентуації характеру, занижена самооцінка, надмірна критика з боку оточуючих, часті конфліктні ситуації, соціальна ізоляція, дитячі психологічні травми, паління, неконтрольований прийом седативних препаратів тощо.

Учительське життя наповнене стресами: нам здається, що неодмінно треба бути готовими до уроку, знати відповіді на усі запитання, вчасно виконати розпорядження адміністрації, заповнити документи, перевірити письмові роботи, спілкуватися з батьками учнів, мати здоровий і гарний вигляд, приділити увагу школярам, поговорити зі своїми рідними («ти ж мати/батько/бабуся/дідусь»), ознайомитися з новою літературою, вивчити нові методики, постійно підвищувати кваліфікацію, бути в курсі усіх подій… і, зрештою, просто поспати…

Про що думає вчитель перед початком уроку? Чи все готово до уроку? Чи нічого не забуто? Чи правильно обрано методи, засоби, інструменти? А який у мене сьогодні вигляд? А чи ніде нічого не вибилося (розірвалося, забруднилося)? Щоб тільки Сашина мама не прийшла знову... Щоб тільки не запізнитися… Щоб тільки не помилитися…А раптом я помилюся, заповнюючи класний журнал? Забуду записати дату чи домашнє завдання? Поставлю оцінку не тій дитині? Неправильно розрахую бал? Адміністрація буде незадоволена невчасним заповненням документації, батьки – поставленою оцінкою, дитина переживатиме, а він/вона – хороший/хороша. А чи об’єктивно я оцінюю?

Все це – плідний ґрунт для появи різноманітних фобій.

Буває так, що через перевтому або через те, що текст «трохи важко» написаний, нам складно зрозуміти його зміст. Більшість людей може впоратися з проблемою, прочитавши текст вдруге або втретє. Але є люди, яким здається, що вони втратили здатність розуміти текст. У такій ситуації вчителі отримують неабияку порцію стресу. Або акрібофобію – страх не зрозуміти зміст прочитаного тексту.

Реттерофобія пов’язана з побоюваннями неправильно вимовити чи написати слово або фразу. Одразу згадується ситуація, коли вчителька чи вчитель неправильно пише слова або вимовляє прізвища, всі в класі сміються, за учнем закріплюється образливе прізвисько, педагог почуває себе винним…

Хронофобія – страх перед плином часу. Часто вчителя, як і будь-яку іншу людину, супроводжує усвідомлення швидкоплинності часу, не залишає страх щось не встигнути: опрацювати матеріал на уроці, вчасно перевірити роботи, впоратися повноцінно з цілою низкою невідкладних завдань.

Соціофобія пов’язана із страхом перед перебуванням у суспільстві. У вчителів вона може бути безпосередньо виражена у страху щось зробити через побоювання критики або осуду з боку інших – досвідченіших колег, представників адміністрації, батьків учнів або навіть самих школярів.

Логофобія – патологічний страх виступати, говорити публічно або вимовляти певні слова. Людина боїться неправильно вимовити, затнутися, помилитися. Боїться стати посміховиськом, спровокувати глузування.

Постійний стрес, викликаний особливостями професії вчителя, може стати причиною появи фобії, яку досить часто широкий загал сприймає іронічно або навіть скептично. Це ергофобія – страх роботи. Мова йде не про той випадок, коли «просто не хочу йти на роботу», а про ситуацію, за якої виконання будь-якого виду роботи, застосування власних знань у професійній сфері, усвідомлення відповідальності за свої дії викликають патологічні страхи і категоричне небажання братися за роботу.

Звісно, усі ці побоювання притаманні переважно молодим фахівцям, які щойно починають свою роботу. Вони не мають достатнього досвіду, сил і мудрості сприймати критику адміністрації і старших колег, не виробили власних методів роботи з батьками своїх учнів. А досвідчених вчителів це мало стосується. Але хіба не від настрою кожного залежить атмосфера в колективі? Хіба не «доброзичливі» колеги часто доводять до сліз учорашніх випускників вишів? Хіба не вимоги адміністрації щодо своєчасного заповнення цілих стосів паперів позбавляють сну? Хіба не спілкування з батьками «незвичайних» дітей змушують здригатися від звуку прочинених дверей або телефонного дзвінка?

Знервовані, неврівноважені вчителі ніколи не зможуть ефективно працювати з дітьми. Пригнічена особистість не сприятиме розвитку і вдосконаленню іншої. Вчитель, який боїться своєї роботи, не зможе створити умов для повноцінного засвоєння матеріалу, формування компетентностей, накопичення знань і удосконалення умінь своїх учнів. Він може відштовхнути дітей від навчання, закріпити негативне ставлення до свого предмету або школи в цілому. І навіть сприяти формуванню таких страхів як:

гнозіофобія – страх знань;
геленологофобія – страх складної наукової термінології;
гіпомонстрескуїпедалофобія –страх перед довгими словами;
метрофобія – страх перед поезією у всіх її проявах;
арифмофобія – страх перед цифрами.

Допомогти подолати будь-яку фобію може фахівець. І звернення до психолога часто дозволяє позбутися неприємних відчуттів і побоювань. Але дуже часто саме усвідомлення сутності того, що нас лякає, раціональне ставлення до подій, можливість відділити свій страх, подивитися на нього з боку дозволяють позбутися некомфортної ситуації. Посміятися над своїми страхами – це теж спосіб їх здолати.

Кожна людина має право на помилку, так само як і на прояви власної індивідуальності. Доброзичлива атмосфера в колективі, повага з боку учнів і їхніх батьків, усвідомлення необхідності та важливості своєї праці – все це дозволяє уникнути умов, у яких розвиваються фобії.

Keep calm and be confident. Зберігайте спокій і будьте впевнені в собі.

Семінар-практикум для педагогів «Кордони професійного життя» (протидія професійному вигоранню)

Хід семінару

1. Вправа-дослідження «Емоційний градусник».

Мета: дослідження рівня емоційного самопочуття.

Кожен учасник обирає собі смужечку-стікер відповідно до свого настрою, на якій записує своє ім’я. Дану смужку він повинен прикріпити до зображення градусника, відповідно обираючи місце на градуснику. Чим кращий на даний момент настрій та самопочуття, тим вище прикріплюється смужка з іменем, і навпаки, чим гірший та поганий настрій – тим нижче кріпиться смужка.

2. Вправа «Моє професійне життя».

Мета: налаштування на співпрацю, самоаналіз.

Учасники семінару стоять у колі та по черзі називають 3 слова-іменника, які асоціюються у них з власною роботою.

Наприклад: радість, діти, спілкування: турбота, проблема, батьки тощо.

3. Графічне завдання «Кордони професійного життя».

Мета: взаємодія у групі, вироблення рекомендацій щодо забезпечення емоційного професійного комфорту.

Учасники поділяються на дві групи. Перша група отримує аркуш, на якому зображене коло з відкритими кордонами. Члени цієї команди повинні написати, що педагоги повинні випускати назовні, що потрібно для оточуючих.

Друга група отримує аркуш, на якому зображене коло з навколишнім кордоном. Члени цієї команди повинні написати, що педагоги повинні не впускати в своє життя, щоб зберегти своє психологічне здоров’я на роботі.

Потім кожна група презентує свою роботу та всі разом виробляють рекомендації щодо збереження психологічного комфорту свого професійного життя.

4. Вправа «Проблема по колу».

Мета: вироблення рекомендацій щодо позитивного професійного життя, доброзичливе ставлення до колег, відчуття підтримки та підняття самооцінки.

Учасники отримують аркуші паперу, на яких внизу аркуша написана певна проблема. Кожен учасник пише своє вирішення даної проблеми, потім загортає свій запис, щоб його не бачив наступний учасник та передає аркуш далі по колу. Наступний учасник пише свою рекомендацію і т.д. Після цього психолог зачитує відповіді всіх учасників та разом з усіма виробляються рекомендації щодо позитивного професійного життя.

- Що потрібно робити, що робота приносила задоволення?

- Як потрібно відпочивати?..

- Як можна підняти настрій колезі?..

- Як залишатися оптимістами …

- Напишіть комплімент своїм колегам …

- Що ви побажаєте своїм колегам….

5. Притча «Две дороги ».

Психолог показує відео. Обговорення.

6. Міні – тест «Чашечка кави».

Ви працюєте без відпочинку і заслуговуєте на невелику паузу. Відволічіться від справ і турбот, насолодіться однією із привілей дорослого життя. Чим ви себе побалуєте? Хрусткою булочкою? Чашечкою міцної колумбійської кави? Розкішною сумішшю кави, вершків і гарячого шоколаду? Не обмежуйте себе. Ви, цього варті.

1. Сьогодні один із тих днів, коли вам нікуди не потрібно бігти, тому ви вирішуєте присвятити трохи часу собі і відправляєтесь в свою улюблену кав’ярню. Опишіть атмосферу і обстановку обраного вами закладу.

2. Ви замовляєте каву. Що ви робите, очікуючи, доки вам принесуть замовлення?

3. Офіціант ставить перед вами чашку кави, і ви робите перший ковток. Який він на смак? Гарячий він чи холодний?

Інтерпретація.

За вашими відповідями на питання цього тесту можна зробити висновок про те, як на вас діє стрес і як ви справляєтеся з ним там, де це стосується ваших взаємин з людьми.

1. Описана вами атмосфера – це насправді ваша ідеальна робоча обстановка. Хтось відчуває себе комфортно в жвавій атмосфері, в оточенні багатьох однодумців. Інші цінують усамітнення і тишу. Є і такі, кому атмосфера як така абсолютно байдужа. Аби чашка в якій подають каву була безмежною.

2. Те, що ви робили під час очікування замовлення, вказує на головне джерело стресу або переживання у вашому житті.

· Ви просто сиділи і спостерігали за відвідувачами кав’ярні? Це говорить про те, що вас надто хвилює, що роблять, говорять або думають інші. Розслабтесь і просто будьте самі собою. Всі інші ведуть себе саме так.

· Ви витягнули журнал або газету і заглибились в читання або ж почали вивчати меню? Вам варто хоча б іноді відриватися від книг і паперів. Приділяйте більше часу фізичній активності.

· Ви просто сиділи і чекали склавши руки? Це знак того, що ваше життя недостатньо насичене і ви шукаєте, чим зайняти свій час.

3. Як вам сподобалась ваша кава? Смак і температура вашого уявного напою можна співставити з рівнем вашого стресу який ви самі собі створюєте. Чим більше вам сподобалась ваша кава, тим менше стресу ви вносите в своє життя. Якщо ви вирішили, що ваша кава була слабка, ледь тепла, занадто гірка або навпаки, обпікаючи гаряча, значить, ви створюєте проблеми на пустому місті. В мріях можна дозволити собі що завгодно – по крайній мірі чашечкою смачної кави ви могли б себе побалувати.

14. Вправа-дослідження «Емоційний градусник». Подяка за співпрацю.

Мета: дослідження рівня емоційного самопочуття.

Кожен учасник обирає собі смужечку-стікер відповідно до свого настрою, на якій записує своє ім’я (так само, як було на початку семінару). Дану смужку він повинен прикріпити до зображення другого градусника, відповідно обираючи місце на градуснику. Чим кращий на даний момент настрій та самопочуття, тим вище прикріплюється смужка з іменем, і навпаки, чим гірший та поганий настрій – тим нижче кріпиться смужка. А також порівнює свій настрій, який був на початку заняття.

Подяка за співпрацю.

Мельник О. М.

Роль учителя у формуванні позитивних якостей особистості

Практичне заняття для вчителів

Мета: зняти психоемоційне напруження вчителів, відпрацювати нові стратегії розв’язання складних ситуацій, покращити групову взаємодію, розвивати творче мислення вчителів.

Тривалість: 1 година.

Перебіг заняття

1 . Вітання «Чарівний м’ячик»

Учасникам запропоновано взяти в руки м’ячика, побажати щось приємне членам групи, висловити свої очікування від зустрічі й кинути м’ячик іншому учасникові (за бажання).

2 . Притча про чоловіка

Жив собі один парубок. Дуже не подобався йому сучасний світ. І вирішив він зробити все можливе, аби змінити його. Закінчив школу із золотою медаллю, інститут міжнародних відносин. Став дипломатом і в міру своїх сил намагався змінити світ. Років через 15 він з гіркотою помітив, що світ не змінився. Тоді він вирішив звузити простір свого впливу, повернувся до рідного міста. Ось тут він зможе реалізувати свої мрії: збудує людям нові будинки, покращить їхнє матеріальне становище тощо. Працював не покладаючи рук. Але минуло 10 років, і він з прикрістю помітив, що життя в місті яким було, таким і залишилося, люди не змінилися. Тоді він вирішив впливати на членів своєї родини, змінити їх. Але й через 5 років він не побачив результатів своєї праці. Тоді він вирішив змінитися сам, він переосмислив свої погляди, особисте ставлення до людей і здивовано помітив, що змінилися люди, які його оточували, змінився навколишній світ.

3. Дискусія за темою «Чи потрібно змінювати себе, удосконалюватися?»

4 . Розглядання педагогічних ситуацій

Ситуація 1. Учитель дає учневі завдання, а той не бажає його виконувати і при цьому заявляє: «Я не хочу цього робити!»

Якою має бути реакція вчителя?

1. «Не хочеш — примусимо!»

2. «Для чого ж тоді ти прийшов навчатися?»

3. «Тим гірше для тебе, залишайся неуком. Твоя поведінка схожа на поведінку людини, яка на зло своєму обличчю хотіла б відрізати собі носа».

4. «Ти усвідомлюєш, чим це може для тебе скінчитися?»

5. «Чи не міг би ти пояснити причину небажання?»

6. «Сядьмо і поговорімо — можливо, ти й маєш рацію».

7. Ваш варіант.

Ситуація 2. Учень каже вчителеві, демонструючи надмірну самовпевненість: «Немає нічого такого, чого я не зумів би зробити, якби захотів. Зокрема, мені нічого не варте засвоїти і предмет, який Ви викладаєте».

Якою має бути на це репліка вчителя?

1. «Ти надто гарної думки про себе».

2. «З твоїми-то здібностями? — Сумніваюся!»

3. «Ти, напевно, почуваєшся доволі впевнено, якщо так говориш?»

4. «Не сумніваюсь у цьому, оскільки знаю, що, якщо ти захочеш, у тебе все вийде».

5. «Це, напевно, вимагатиме від тебе значних зусиль».

6. «Надмірна самовпевненість шкодить справі».

7. Ваш варіант.

Ситуація 3. Учень каже вчителеві: «Я знову забув принести зошита (виконати домашнє завдання тощо)».

Як слід на це відреагувати вчителеві?

1. «Ну от, знову!»

2. «Чи це не здається тобі виявом безвідповідальності?»

3. «Думаю, настав час ставитися до справи серйозніше».

4. «Я хотів (-ла) би знати причину?»

5. «У тебе, напевно, не було для цього можливості?»

6. «Як ти вважаєш, чому я щоразу нагадую про це?»

7. Ваш варіант.

Ситуація 4. Учень говорить учителеві: «Мені не подобається те, що ви кажете і що захищаєте на заняттях».

Якою має бути відповідь учителя?

1. «Це — погано».

2. «Ти, мабуть, у цьому не розбираєшся».

3. «Я сподіваюся, що надалі, у процесі наших занять, твоя думка зміниться».

4. «Чому?»

5. «А що ти сам любиш і готовий захищати?»

6. «На колір і смак товариш не всяк».

7. «Як ти вважаєш, чому я це кажу і захищаю?»

8. Ваш варіант.

Ситуація 5. Учень, явно демонструючи своє негативне ставлення до когось із однокласників, каже: «Я не хочу працювати (навчатися) разом із ним».

Як на це має відреагувати вчитель?

1. «Ну то й що?»

2. «Нікуди не дінешся, усе одно доведеться».

3. «Це нерозумно з твого боку».

4. «Але ж він теж не захоче після цього працювати (навчатися) з тобою».

5. «Чому?»

6. «Я вважаю, ти не маєш рації».

7. Ваш варіант.

5. Керована візуалізація «Малюк і море»

Мета: допомогти учасникам знайти в собі простір комфорту і безпеки.

Сядьте зручніше. Кілька разів глибоко вдихніть… видихніть… вдихніть… видихніть… Якщо в якійсь ділянці свого тіла ви відчуваєте певне напруження — дозвольте повітрю легким вітерцем розслабити ваші м’язи. У той час як розслаблене тіло відпочиває від повсякденних клопотів, ваша уява стає більш активною і вільною. Приготуйтеся до подорожі легкими стежками фантазії. Приємний вітерець торкається вашого тіла, ваших почуттів, ваших думок. Він непомітно переносить вашу уяву на безлюдний морський берег з вузькою смугою жовтого піску. Сонячний промінь лагідно торкається вашої шкіри, крізь плюскіт хвиль можна почути поодинокі пташині крики. Повітря тепле і трохи солоне на смак. Невже цей пляж зовсім безлюдний? Здається, ні. Біля самого берега грається малюк 3–5 років. Він (або вона?) будує з вологого піску дивовижні замки. Адже ми всі в дитинстві любили щось будувати. Для цього потрібні пісок, вода і творча уява.

Наш малюк раз по раз бігає до самого прибою з маленьким відерцем — йому потрібна вода для будування. Раптом якась дивна пляшка привернула його увагу. Напевно, її принесли до берега морські хвилі. Пляшка ця трохи незвичної форми, її поверхня заліплена водоростями. Цікаво, що ж у цій пляшці? Це цікаво і вам, і малюкові. Своїми ручками він усе-таки зміг витягнути корок, і… блакитне сяйво здіймається над отвором. Ми всі знаємо з дитячих казок, що настав час повідомити чарівнику з пляшки своє найзаповітніше бажання.

Але наш малюк дещо розгубився.

Йому складно не тільки сказати, але й зрозуміти для самого себе, чого він бажає найбільше.

Можливо, уже зараз, багато-багато років потому, ви можете пригадати і якось сформулювати далекі бажання свого дитинства? Згадайте мрії власного дитинства. Про що ви мріяли тоді?

А тепер ви у власній уяві можете зіграти роль Блакитного чарівника або Чарівниці із загадкової пляшки. Тепер у ваших силах дати малюкові те, що йому потрібно найбільше. Лялька Барбі й конструктор «Лего», дитячі велосипеди і комп’ютерні ігри — це все дрібниці.

Найбільше дитина потребує безумовної любові дорослих, яка плекає почуття власної гідності і самоповаги, сприяє розвитку довірчих відносин зі світом.

Виявити безумовну любов — дуже просто і дуже складно одночасно. Просто — тому, що для людини, яка зростала в атмосфері такої любові, це — як дихати. Хіба хтось навчає нас цього процесу?

Складно — тому, що дуже багато людей у своєму дитинстві мали досвід так званої умовної любові. Дорослі приймали дитину за якихось певних умов: гарна поведінка, слухняність, високі шкільні оцінки тощо…

В інших випадках вони демонстрували холодність і відчуженість. І цим холодом, часто удаваним, калічили чутливу дитячу душу. А потім людині з такою понівеченою душею складно виявити безумовну любов до інших людей, зокрема й до своєї дитини. Так знову замикається нове коло…

Ви зараз можете розірвати це заворожене коло.

Пам’ятайте, що у ваших силах виконати найзаповітніше бажання малюка — прагнення почуватися бажаною і неповторною частинкою доброзичливого світу.

В уяві огорніть малюка захисним покривалом вашої любові, поваги і радості. Виявіть цю любов і радість якимись конкретними діями: візьміть малюка до себе на коліна, приголубте, пригорніть до серця, заспівайте улюблену пісню. Або разом побігайте берегом моря, весело стрибаючи через хвилі, або допоможіть йому будувати пісковий замок. Важливо не те, що ви робитимете, головне, щоб малюк відчув вашу любов до нього. Відчув і повірив.

Можливо, малюк — це ви, або ваша власна дитина, або якийсь ваш учень. Але ким би він не був, наразі ви зігріли теплом власного серця того давно забутого малюка, яким ви самі були багато-багато років тому. Пам’ятаєте, як іноді вам бракувало чи то уваги, чи то ласки? Тому зараз ви маєте змогу зцілити давні душевні рани любов’ю свого серця. А те, що серце вчителя сповнене любові — це для всіх незаперечний факт.

Подякуйте всім образам, які вас відвідували, попрощайтесь із ними. І розплющуйте очі.

Обмін враженнями

6 . Рефлексія

Ми чудово сьогодні попрацювали. Дякую вам!

Скажіть, яким чином, на вашу думку, усе, що ми робили, допомагає знайти відповідь на питання про роль учителя у формуванні позитивних якостей учня?

Заповнення анкет зворотного зв’язку

1. Ступінь включеності в роботу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

(обведіть потрібне).

2. Що заважало бути включеним у заняття ______________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Найкорисніший епізод заняття ______________________________________________ _________________________________________________________________________

4. Що спричиняло напруження, роздратування __________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Яку тему ви пропонуєте обговорити на наступному занятті ______________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Ваші побажання ведучому (за формою, за змістом заняття і т. ін.) ________________ _________________________________________________________________________

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД АТЕСТАЦІЇПЕДАГОГІВ

Завдання психолога в атестації педагога:

• створити умови для психологічної підтримки педагога;

• допомогти у розв'язанні професійних проблем;

• вирішити, в разі потреби, проблему напруження педагога;

• дати рекомендації адміністрації, методистам.

Відомо, що під час атестації збільшується навчальне, виховне, фізичне і психоемоційне навантаження на вчителя. Психологічна підтримка — один із важливих чинників, необхідних педагогу в цей час. Цей вид діяльності психологічної служби школи проходить у різноманітних формах: індивідуальна бесіда, індивідуальна психодіагностика, групові консультації, семінари. Підчас співпраці психолога з педагогом та адміністрацією в атестаційний період використовуємо два базові блоки: самодіагностику та експертну оцінку діяльності вчителя. Психологічна служба створює банк методик, інструментарій для визначення професійно значущих якостей учителя.

До 1-го блоку належать методики:

• «Чинники, що стимулюють саморозвиток педагога»;

• «Оцінка професійної спрямованості особистості»;

• особистісні опитувальники;

• методики вивчення задоволеності професією;

• анкета «Схильність вчителя до роботи з обдарованими учнями у профільних класах» (додаток 1).

Методики 2-го блоку

включають експертну та групову оцінку діяльності вчителя головою та членами методичного об'єднання, адміністрацією, колегами.

Методику «Групова оцінка особистості вчителя» (додаток 2) можна з успіхом рекомендувати адміністрації школи для педагогічної атестації вчителів.

Суть методики проста. Вона містить перелік базових педагогічних рис, які є змістом професійної діяльності вчителя. Голові методичного об'єднання або групі експертів пропонується провести оцінювання певного вчителя за списком професійних рис, не пропускаючи жодної.

З метою поширеної експертної оцінки адміністрацією школи чи головою методичного об'єднання педагога застосовуємо методику «Рівень професійної компетентності вчителя» (додаток 3). Ця методика дозволяє дати системну оцінку роботи вчителя, його психологічної компетентності і ефективності професійної діяльності.

Як відомо, під час атестаційного періоду досить часто адміністрація школи, колеги відвідують навчальні заняття педагогів-колег. Існує безліч критеріїв та схем психолого-педагогічного аналізу уроку, які успішно застосовуються в навчально-методичній роботі. Досить інформативною і практичною є «Анкета для експертної оцінки уроку» (додаток 4), яка може бути успішно використана як методистом, колегами, так і психологом при відвідуванні уроків учителів. Дані можуть мати як якісне, так і кількісне обгрунтування і застосовуватись з метою надання методичної допомоги вчителю для зростання його професійної майстерності.

Підвищувати рівень своєї компетентності вчитель може шляхом читання науково-методичної літератури, на методичних семінарах, через участь у тренінгах, при спілкуванні з колегами, методом самопізнання. Одним зі способів підвищення компетентності є психолого-просвітницька робота з педагогічним колективом.

Діагностична та просвітницька робота психологічної служби дає змогу педагогам переборювати психологічні бар'єри, пов'язані з нововведеннями, розвивати навички педагогічної взаємодії, позитивні взаємини один з одним, адміністрацією, батьками, дітьми.

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Прізвище, ім'я, по батькові_________________________________________

1. Які форми роботи з учнями у профільних класах вам імпонують?________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які з них, на вашу думку, є найбільш ефективними?___________________

__________________________________________________________________

3. Які методичні підходи ви обрали для себе як ефективні при підготовці до уроків у класах різних профілів?______________________________________

__________________________________________________________________

4. Чи обов'язковим є налагодження психологічного контакту, щирих стосунків з учнями в навчальній діяльності?____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Як, на вашу думку, забезпечити професійно рівне ставлення до учнів різного типу?_______________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

ГРУПОВА ОЦІНКА ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

№з/п	Риси	Відсутність (0)	Наявність
№з/п	Риси	Відсутність (0)	сильно (9,8,7,6,5)	слабко (4,3,2,1)
1	Планує навчально-виховний процес
2	Сприяє розвитку особистості учня
3	Забезпечує умови для засвоєння учнями навчальних програм на рівні Держстандарту
4	Використовує ефективні форми і методи організації навчально-виховного процесу
5	Вивчає індивідуальні риси школярів, дбає про розвиток їхніх схильностей і талантів
6	Проводить позакласну виховну роботу з учнями з предмету
7	Дбає про національно-культурне відродження України
8	Дбає про розвиток гідності учня
9	Вимогливо підтримує навчальну дисципліну в класі та школі
10	Тісно контактує з батьками, консультує їх з питань навчання, виховання, розвитку дітей
11	Підвищує свій професійний рівень
12	Знає навчальні плани і програми
13	Має свій оригінальний педагогічний досвід передових вчителів
14	Ефективно використовує педагогічний досвід передових вчителів
15	Притаманний високий професіоналізм
16	Має значні успіхи у педагогічній праці
17	Має високу культуру і моральні якості

Вчителям або групі експертів пропонується провести оцінювання певної особи за списком професійних рис, не пропускаючи жодної. При оцінюванні потрібно орієнтуватися на шкалу оцінювання, вирішуючи спершу питання наявності або відсутності риси, а при її наявності — питання про ступінь вираженості (сильно — слабко). Відповіддю буде певний бал оцінювання, що проставляється навпроти відповідного номеру риси.

Підраховуючи середні значення за всіма анкетами експертного опитування, отримаємо «вагу» кожної риси в балах за оцінками групи. Перевівши оцінки у діаграми, отримаємо можливість порівняльного аналізу.

РІВЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

І. Педагогічна діяльність вчителя

Ставить розвивальні і виховні завдання поряд із повчальними	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Ставить і реалізує головним чином повчальні задачі
Володіє варіативною методикою, тобто вибором одного методичного рішення з можливих	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Використовує одноманітні методичні рішення в навчанні
Прагне і вміє аналізувати свій досвід	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Ухиляється від самоаналізу під різними приводами

II. Педагогічне спілкування вчителя

Спеціально планує комунікативні задачі	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Задачі спілкування в ході уроку не планує, покладаючись на ситуації, що виникають стихійно
Створює в класі атмосферу довіри, психологічної безпеки; діти відкриті для спілкування і розвитку	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	У спілкуванні використовує жорстокі методи, виходить з незаперечного авторитету вчителя; діти напружені
Виходить з цінності особи кожного учня, поважає їхню гідність, орієнтований на підтримку	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Учні сприймаються як об'єкт, засіб, перешкода. Не диференціює свого спілкування, орієнтований на формальні оцінки

III. Особистість вчителя

Має стійку професіонально-педагогічну спрямованість	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Вважає, що ненадовго затримається у вчительській професії
Має позитивну «Я-концепцію», спокійний і упевнений	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Дуже невпевнений в собі, тривожний, недовірливий
Працює творчо, застосовує оригінальні прийоми ,	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Працює головним чином за типовими методичними розробками

IV. Навченість і навчання школярів

Ставить завдання формування у школярів уміння вчитися, заохочує у них активні навчальні дії і самоконтроль, спирається на розуміння	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Задачі розвитку, уміння вчитися в учнів не ставить, дає знання в готовому вигляді, організовуючи тільки відтворення знань
Розвиває в учнів самостійність та ініціативу	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Самостійність, ініціативу в учнів не заохочує
Прагне намітити для окремих дітей індивідуальні програми	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Індивідуальний і диференціальний підхід мінімальні

V. Психологічний аспект педагогічної діяльності

Може поставити себе на місце учня, поглянути на проблему його очима	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Не може поставити себе на місце учня, нездатний побачити те, що відбувається очима учня
Відверто і щиро виражає свої думки і відчуття у спілкуванні з учнями	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Тримається за роль вчителя, орієнтований на формально-ділові стосунки і підтримку свого авторитету
Динамічний і гнучкий в спілкуванні, легко помічає і вирішує проблеми	10 9 8 7 6 5 4 3 2 1	Негнучкий, не помічає виникнення конфліктів, не здатен конструктивно їх вирішити

Вчитель може одержати максимум 150 балів. Мінімум — ЗО балів. У цих межах лежать категорії професійної компетентності: 15—45 балів — неприпустимий рівень; 45—75 балів — критичний рівень; 75—120 балів — середній рівень; 120—135 балів — високий рівень; 135—150 балів — рівень майстерності.

АНКЕТА ДЛЯ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ УРОКУ

Шановний колего! Пропонуємо висловити вашу думку про урок учителя

(ім'я, по батькові, прізвище педагога)

Прочитайте кожен пункт анкети, що складається з двох протилежних тверджень. Якщо ви цілком згодні з твердженням з лівого стовпчика, то обведіть цифру «5». Якщо ви не цілком упевнені, тобто вважаєте, що «це швидше за все так», то цифру «4». Якщо ви цілком згодні з твердженням із правого стовпчика, то обведіть цифру «1». Якщо ви не цілком упевнені, то обведіть цифру «2». Якщо ви вагаєтеся з відповіддю, то обведіть цифру «З». Постарайтеся не пропустити жодного пункту!

1	Учитель доступно пояснює завдання і мету уроку	5 4 3 2 1	Учитель не формулює мету і завдання уроку
2	Вчитель ефективно проводить перевірку знань і умінь учнів. Виставлені оцінки аргументуються	5 4 3 2 1	Учитель неефективно проводить перевірку знань і умінь учнів. Виставлені оцінки не аргументуються
3	Педагог викладає матеріал логічно і доказово	5 4 3 2 1	Педагог викладає матеріал безсистемно, догматично
4	Педагог методично грамотно організує закріплення й узагальнення пройденого матеріалу	5 4 3 2 1	Педагог нечітко організує закріплення й узагальнення пройденого матеріалу
5	Зміст уроку цілком відповідає вимогам програми, за якою працює педагог	5 4 3 2 1	Зміст уроку не відповідає вимогам програми
6	Педагог у ході уроку ефективно використовує методичне і наочне обладнання, ТЗН	5 4 3 2 1	Педагог слабко використовує методичне і наочне обладнання, ТЗН
7	Учитель чітко організує клас на початку уроку, підтримує дисципліну протягом всього уроку	5 4 3 2 1	Учитель слабко організує клас на початку уроку, неспроможний підтримувати дисципліну в ході всього уроку
8	Кабінет добре підготовлений до уроку: є всі необхідні матеріали, наочне приладдя іт.п.	5 4 3 2 1	Кабінет непідготовлений до уроку
9	Учитель добре розподіляє час уроку: підтримує оптимальний темп, встигає усе зробити до дзвінка	5 4 3 2 1	Учитель погано розподіляє час уроку: темп занадто швидкий або повільний, план уроку не узгоджений з його тривалістю
10	Учитель приділяє необхідний час поясненню домашнього завдання	5 4 3 2 1	Учитель на уроці не встигає пояснити домашнє завдання
11	Педагог будує урок з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів (рівень розвитку, темперамент, інтереси тощо)	5 4 3 2 1	Педагог не враховує вікові й індивідуальні особливості дітей
12	Педагог цілеспрямовано розвиває психічні процеси учнів: увагу, пам'ять, мислення, уяву	5 4 3 2 1	Елементи уроку не спрямовані на розвиток психічних здібностей учнів
13	Учитель використовує різні прийоми, щоб зацікавити учнів предметом, розвинути їхні творчі здібності	5 4 3 2 1	Учитель не докладає зусиль, щоб зацікавити учнів своїм предметом
14	Учитель доброзичливий і тактовний у спілкуванні з учнями. На уроці панує комфортна психологічна атмосфера	5 4 3 2 1	Учитель буває нестриманий або байдужий до учнів. На уроці відчувається напруженість, пригніченість, неповага до вчителя

Принципи спілкування з агресивними дітьми

Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.
Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.
Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.
Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.

З повагою, практичний психолог